ТЕРЕБОВЛЯ

Історине містечко в Тернопільській області. Відоме з 1097. В 2016 визнано одним із переможців проекту «7 чудес України».

З нами цікаво

З нами надійно

У нас недорого

ЕКСКУРСІЯ

Замов авторську екскурсію

від

150

Зателефонуй нам

+38 068 818 0278

Миколаївська церква

Основна інформація
Місто Теребовля у середньовічних книгах згадується як одне із центрів торгівлі та ремісництва. Велика кількість ярмарків приваблювала сюди купців із сусідніх країн, які торгували своїм крамом на центральних вуличках міста. Однією із таких торгівельних площ була площа св. Миколая, – покровителя моряків та торговців, на місці якої сьогодні – перехрестя вулиць вулиць Князя Василька та Шевченка. У ХVI, а за іншими даними у XVII столітті, на цій площі було побудовано церкву святого Миколая, яка на той час відігравала роль релігійного та культурно-громадського осередку Теребовлі та була першою церквою, яку побудували на лівобережній частині міста.
Точної дати початку будівництва храму історії не відомо, проте перша задокументована згадка про Миколаївську церкву датується 1614 роком. Є цікаві свідчення про те, що первісно місцевий храм мав деякі ознаки готичного стилю.

Сучасна будівля греко-католицької церкви св. Миколая, нажаль, майже не зберегла первісного вигляду, окрім пресвітеру із бійницями, який свідчить про оборонний характер споруди. У ті далекі часи майже усі релігійні споруди на Галичині та Поділлі  будувались в оборонному стилі для захисту від постійних турецько-татарських набігів.

Вперше будівля церкви була перебудована у 1734 році за часів пароха Антонія Римбали і отримала сучасне тринефне планування, покрівлю із бляхи та новий дерев’яний вівтар. Лише через 50 років, 18 серпня 1784 року, храм було освячено львівським єпископом Петром Білянським. Ще одна реконструкція храму відбулась у ХІХ столітті. До того часу на церковному подвір’ї уже було зведено дзвіницю із сімома дзвонами, найважчий з яких важив 300 кг., а також муровану лікарню. Зі сторони центральної вулиці (суч. Князя Василька) було встановлено дерев’яні ворота, які продовжувались невисоким кам’яним муром. Вздовж муру зі сторони вулиці був зведений ряд одноповерхових магазинчиків, серед яких була і книгарня.

До ХІХ століття на задньому подвір’ї церкви розміщувався цвинтар, який згодом було винесено за межі міста.

Карта
Коментарі

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *